З приводу Вашого запитання є роз’яснення ДПА України. Але в кожному окремому випадку радимо Вам звернутися до відповідного податкового органу для роз’яснення.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 24.05.2007 р. N 2485/К/17-0715
Щодо оподаткування доходу, отриманого за договором довічного утримання
Державна податкова адміністрація України розглянула питання щодо оподаткування доходу, отриманого за договором довічного утримання та повідомляє.
Відповідно до статей 744 - 758 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов'язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
Тобто за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого або рухомого майна, що передається у власність другій стороні.
При укладанні договору довічного утримання (догляду) набувач одержує дохід у вигляді вартості нерухомого майна (житлового будинку, квартири), а відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.
Згідно із ст. 334 Кодексу право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту державної реєстрації.
Оскільки договори відчуження нерухомого майна (в т. ч. довічного утримання) укладаються у письмовій формі і підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 Кодексу), то при укладенні такого договору об'єкт оподаткування виникатиме у набувача у податковому періоді (році), коли такий договір було нотаріально посвідчено.
Згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 N 889-IV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон) дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного додаткового періоду з різних джерел.
Відповідно до п. 19.1 ст. 19 Закону платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію.
Платник податку зобов'язаний подавати річну податкову декларацію у випадках, коли протягом року ним отримувалися доходи від фізичних осіб, які не є податковими агентами. Також, якщо згідно з нормами Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону).
Тобто дохід, одержаний у вигляді вартості нерухомого майна від відчужувача, платник податку - набувач зобов'язаний включити до річної податкової декларації за відповідний звітний період (рік) та сплатити належну суму податку з доходів фізичних осіб (13 % - до 01.01.2007, 15 % - з 01.01.2007).

Щодо доходів, одержуваних відчужувачем від набувача за договором довічного утримання (догляду) у вигляді вартості утримання (догляду), то вони мають бути включені у річну податкову декларацію такого відчужувача та з них йому слід сплатити податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону.

Заступник Голови ДПА
України
С. Лекарь

Я вважаю, що в даному випадку нотаріус не може посвідчити спадковий договір щодо даної земельної ділянки. Сторонами договору є відчужувач та набувач. Спадковий договір є відплатним. Для набувача відплатність полягає в одержанні права власності на відповідне майно. Для відчужувача відплатність може полягати в одержанні утримання, догляду, виконаної певної роботи, наданні послуг, оскільки ці дії мають економічну вартість.

Відповідь надана Шепітко Валентиною Василівною, членом комісії з аналізу, методології та прогнозування нотаріальної практики Української нотаріальної палати, приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київській области. 

З приводу Вашого запитання було роз’яснення ДПА України

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
08.12.2004  N 23990/7/17-3117
ДПАУ розглянула лист і повідомляє.
 Особисті майнові  та немайнові відносини (цивільні відносини) регулюються цивільним законодавством.  Цивільним кодексом  України від  16  січня  2003  року N 435-IV ( 435-15 ) (далі - ЦКУ),  який набрав чинності з 1 січня 2004 року,  визначено,  що  договором  є
домовленість  двох або більше сторін,  спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положення ЦКУ   (   435-15   )  застосовується  до  цивільних відносин,  що виникли після набрання ним чинності.  Щодо цивільних відносин,  які  виникли  до набрання чинності ЦКУ,  його положення застосовуються  до  тих  прав  і  обов'язків,   що   виникли   або
продовжують існувати після набрання ним чинності.
     Згідно з нормами ЦКУ (  435-15  )  (глава  90)  за  спадковим договором   одна   сторона   (набувач)  зобов'язується  виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в  разі  його  смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Спадковий договір укладається у письмовій  формі і  підлягає нотаріальному посвідченню.  Відповідно до Декрету КМУ від 21 січня 1993 р.  N 7-93 (  7-93  )  "Про  державне  мито"  за  нотаріальне посвідчення  державним  нотаріусом  договорів  відчуження житлових будинків,  квартир,  кімнат, дач, садових будинків, гаражів, інших
об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює  таке  відчуження,  а  також  за  посвідчення  інших договорів,  що  підлягають  оцінці,  справляється державне мито за відповідною ставкою, визначеною у п. 3 ст. 3 цього Декрету.
     На майно,  визначене  у спадковому договорі,  нотаріус,  який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
     Згідно зі ст. 334 (глава 24) ЦКУ ( 435-15 ) право власності у набувача майна за договором виникає  з  моменту  передання  майна, якщо інше не встановлено договором або законом,  а право власності на майно за договором,  який підлягає  нотаріальному  посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
     Право власності на нерухоме майно (нерухомість),  і, зокрема, спадкове  майно,  підлягає  державній    реєстрації  (ст.  182 ЦКУ( 435-15 ). Отже, право власності у набувача на таке майно виникає з моменту державної реєстрації.
     Як видно з листа,  у жовтні 2004 року між  онуком  і  бабусею укладено  та  нотаріально  посвідчено спадковий договір,  згідно з умовами якого квартира  переходить  у  власність  онука  після  її смерті.  За  нотаріальне  посвідчення  цього договору повинно було
сплачуватися державне мито згідно  з  положеннями  названого  вище Декрету ( 7-93 ).
     За нормами ЦКУ ( 435-15 )  спадкуванням  є  перехід  прав  та
обов'язків    (спадщини)   від   фізичної   особи,   яка   померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
     Відповідно до   положень  глави  89  ЦКУ  (  435-15  ),  якою визначено порядок оформлення права на спадщину,  спадкоємець, який прийняв  спадщину,  у  складі якої є нерухоме майно,  зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому  свідоцтва  про  право  на спадщину  на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину
в органах,  які здійснюють державну реєстрацію  нерухомого  майна, оскільки  право  власності  на  таке  майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації.
     Свідоцтво про  право  на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
     Оподаткування доходу,  отриманого платником податку,  зокрема внаслідок прийняття ним у  спадщину  коштів,  майна,  майнових  чи немайнових  прав,  регламентується  ст.  13  Закону України від 22 травня 2003 року N 889 ( 889-15 ) "Про податок з доходів  фізичних осіб",  яка  набирає  чинності з 1 січня 2005 року (пп.  22.1.5 п.22.1 ст. 22).
     Отже, виходячи   з  вищенаведеного,  в  зазначеному  у  листі випадку  оподаткування  буде  здійснюватися  за  фактом  прийняття об'єкта  спадщини (квартири).  Об'єкти спадщини оподатковуються за відповідною  ставкою,  виходячи  із  вартості  об'єкта  нерухомого майна.
     При отриманні спадщини спадкоємцями,  які не є членами  сім'ї спадкодавця  першого  ступеня споріднення,  в тому числі і онуком, податок сплачується за ставкою,  визначеною пунктом 7.1  статті  7 цього  Закону  (  889-15 ) (на період 2005 - 2006 р.  - 13 %),  до
вартості власності (квартири).
     Платник податку,  який  отримує протягом звітного податкового року  дохід  у  вигляді  об'єкта  спадщини,  зокрема   нерухомості (квартири),  зобов'язаний  включити його вартість (суму коштів) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати  до  1 квітня  року,  наступного  за тим,  в якому була прийнята спадщина (подана письмова заява спадкоємцем на видачу свідоцтва  про  право на  спадщину  державному  нотаріусу за місцем відкриття спадщини), річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до  податкового  органу  за місцем своєї податкової адреси,  тобто
місцем постійного або переважного проживання платника податку.
     У 2004  році  податок  з  доходів фізичних осіб,  одержуваних громадянами у вигляді спадщини та від продажу власного  нерухомого майна, не справляється.
 
 Заступник Голови                                         С.Лекарь

Відповідно до статті 13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», який набуває чинності з 01.12.2008, стажистом нотаріуса може бути громадянин  України,  який  має вищу юридичну освіту, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років,  володіє державною мовою.

Вважаю, що зрозуміло, що стаж роботи у сфері права має бути офіційним.

Відповідь надана Шапченко Марією Іванівною, членом комісії з аналізу, методології та прогнозування нотаріальної практики Української нотаріальної палати, завідувачкою шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори.