УНП » ПИТАННЯ - ВІДПОВІДЬ

У цьому розділі Ви маєте можливість поставити питання щодо застосування чинного законодавства в сфері нотаріату та отримати кваліфіковану відповідь.

Звертаємо Вашу увагу на те, що поставлене запитання має бути в межах повноважень і завдань Української нотаріальної палати.

Зверніть увагу на поля, позначені значком *. Вони обов'язкові для заповнення.

Поставлене питання з'явиться на сайті не одразу, а після того, як ми на нього відповімо. Будь ласка, поверніться невдовзі на цю сторінку.

Переконайтеся, що подібного запитання не було в попередніх запитах.

Ваше ім'я *	Ваша e-mail адреса
Тип питання	Захист вiд спаму: Сколько пальцев на одной руке? (Введите число)
Ваше запитаня *

Пропонуємо вашій увазі такі питання та відповіді:

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь катя [23.01.2012]

Чи враховується право на вклади у банки, щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, при визначеннні розміру обовязкової частки у спадщині?

Ми відповідаємо:

Частинами першою та другою статті 1228 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).
Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Кодексу).
Згідно з частинами першою та другою статті 1241 Кодексу, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.
Відповідно до абзацу другого пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.
Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдьОльга Петровна [17.01.2012]

Уважаемая Марина Анатольевна! Я юрист со стажем, постоянно читаю Вас сайт и хочу заметить что Ваши ответы для людей не имеющих оношения к юриспруденции не понятны, Вы много цитируете статей законов, и в итоге ответ нужно додумывать самому. Такое впечатление что Вы даёте ответы для нотариусов, а не простых людей. Спасибо!

Ми відповідаємо:

Завданням «гарячої лінії» Української нотаріальної палити є надання правової допомоги особам, які звертаються, із наведенням норм чинного законодавства. «Гаряча лінія» не займається популяризацією правових знань, ми надаємо консультації як професійні юристи.

Окрім того, для надання на запити більш детальної інформації, яка потребує додаткового вивчення певних документів і доказів, існують уповноважені на те органи та посадові особи, якими, серед інших, є нотаріуси та адвокати.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдьНадія [13.01.2012]

Чи є обов\\\'язковим витребування нотаріусом Витягу з Поземельної книги при посвідченні договору відчуження земельної ділянки, чи видачі свідоцтва про право на спадщину? та чим передбачено витребування такого документу??? Дякую.

Ми відповідаємо:

Згідно з пунктом 3 Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05. 2009 № 439 (у редакції постанов Кабінету Міністрів України № 901 від 26.08.2009 та № 835 від 01.08.2011), нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з Поземельної книги проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Роман [12.01.2012]

Доброго Дня ! Підкажіть будь-ласка, я хочу купити будинок, у володінні 6 сотих землі, які оплати виконує продавець, а які покупець. Дякую !

Ми відповідаємо:

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про нотаріат» (зі змінами, внесеними Законом України від 01.10.2008) (далі - Закон), за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів справляється державне мито у розмірах, встановлених статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 за № 7-93 «Про державне мито» (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 1 цього Декрету, платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Що стосується приватних нотаріусів, то за вчинення нотаріальних дій вони справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою (частина перша статті 31 Закону).

При цьому, як встановлено Указом Президента України від 10.07.1998 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій», плата, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншою від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

Згідно з пунктом 172.5 статті 172 Податкового кодексу України, сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

Як зазначено у пункті дев’ятому статті 1 Закону України від 26.06.1997 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами і доповненнями), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Лілія [12.01.2012]

Скільки коштує оформлення у натаріуса "Договір довічного утримання". Цей договір можна оформляти у приватного нотаріуса чи тільки у державного?

Ми відповідаємо:

Відповідно до пункту першого частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» (зі змінами, внесеними Законом України від 01.10.2008) (далі - Закон), нотаріуси (як державні так і приватні) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо).

Згідно з частиною першою статті 19 Закону, за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

Зокрема, відповідно до підпункту «а» пункту третього вказаної статті, за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження розмір ставки державного мита становить 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Як зазначено в частині другій статті 19 Закону, за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 31 Закону, оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь краснощек юлия [12.01.2012]

подскажите пожалуйста, где уточнить требования к помещению нотариуса, почему-то я сталкиваюсь со многими расхождениями в законодательстве и действительности.

Ми відповідаємо:

Умови, яким має відповідати робоче місце приватного нотаріуса, встановлені статтею 25 Закону України «Про нотаріат» (зі змінами, внесеними Законом України від 01.10.2008), а також Положенням про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 за № 888/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.03.2011 за № 406/19144.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдьБася [12.01.2012]

Помер спадкодавець у 2009 р. Є спадкоємці по 4-ій черзі, та по праву представлення. Хто буде спадкувати.

Ми відповідаємо:

Частинами першою та другою статті 1223 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.

Згідно з статтею 1261Кодексу, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (статті 1262 Кодексу).

Як зазначено у статті 1263 Кодексу, у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Статтею 1264 Кодексу передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 Кодексу, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 Кодексу.

Згідно з частинами першою – четвертою статті 1266 Кодексу, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Салыкина [12.01.2012]

Доброго дня. Рік назад мама подарувала мені квартиру. Я, громадянка України, планую найближчим чассом її продати . Які податки я повинна сплатити. Дякую.

Ми відповідаємо:

Згідно з пунктом 172.1 статті 172 Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Відповідно до пункту 172.2 вказаної вище статті, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 згаданої статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 зазначеної статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (ставка податку становить 5 відсотків виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта).

Відповідь Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Олексій [12.01.2012]

Як отримати витяг (для оформлення спадщини - власник помер) з Поземельної книги в Держкомземі, маючи державний акт на право приватної власності на землю 1999 року?

Ми відповідаємо:

Згідно з пунктом 31 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, відомості з Поземельної книги надаються територіальним органом Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки у формі витягу (інформаційної довідки).
При цьому, право на отримання витягу з Поземельної книги, серед іншого, мають спадкоємці померлого (пункт 32 згаданого вище Порядку).
Рекомендуємо Вам звернутися до уповноваженого на те органу.
Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдьІрина [10.01.2012]

Не зрозумілою, як для мене, залишається відповідь на питання чи треба сплачувати 1 % збору на пенсійне страхування від продажу земельної ділянки

Ми відповідаємо:

Відповідь:

Відповідь на Ваше запитання була надана та розміщена 23.12.2011 на сайті Української нотаріальної палати в рубриці «Питання-відповіді».

Стосовно більш детальної інформації по даному питанню рекомендуємо Вам звернутися до Пенсійного фонду України.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Наталя Панасюк [07.01.2012]

Доброго дня! У мене таке питання - я отримала свідоцтво на право спадщини на частину квартири - чи необхідно його реєструвати і що з ним робити далі?

Ми відповідаємо:

Відповідно до частини першої статті 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 1299 цього Кодексу, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 вказаного Кодексу).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Марина [04.01.2012]

Шановна Марина Анатоліївна, я не юрист, тому Ваша відповідь на запитання:"Чи треба при посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки сплачувати 1 відсоток пенсійного збору?" від 23.12.2011 р. мені не дуже зрозуміла. Чи не могли б Ви відповісти просто: "треба" або "ні"?

Ми відповідаємо:

Відповідь:

Відповідь на Ваше запитання від 23.12.2011 була надана та розміщена на сайті Української нотаріальної палати в рубриці «Питання-відповіді».

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Tatyana [04.01.2012]

Чоловік хоче подарувати будинок та зем.ділянку- дружині та сину.Cвідоцтво про право власності видане на ім"я чоловіка.Данний правовстановлюючий документ є його спільно-сумісною чи особисто-приватною власністю?

Ми відповідаємо:

Відповідь:

Відповідно до частини першої статті 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно зі статтею 60 вказаного Кодексу, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Володимир [02.01.2012]

Півтора роки тому у мого знайомого померла дружина на яку був оформлений кредит. Мій знайомий за півтора роки не вступив у спадок, заяви про прийняття спадщини не подавав, кредит брала до одруження, на час смерті проживали та зареєстровані були окремо. В даний час ( в грудні ) місяці, що за листом кредитора було заведено спадкову справу в державній нотконторі. Я вваажаю, що спадкова справа заведенна з порушеннями законодавства, адже чиним законодавством не передбачено заведення справ за листом кредиотора, не пиередбачено. Прошу роз"яснити ці питання.

Ми відповідаємо:

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 231 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (зі змінами та доповненнями), нотаріусом ведеться книга обліку спадкових справ та алфавітна книга спадкових справ.

У книзі обліку спадкових справ реєструються: заяви про прийняття спадщини; заява про відкликання заяви про прийняття спадщини; заява про видачу свідоцтв про право на спадщину, про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про відмову від спадщини; заява спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); претензії кредиторів, а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за якими були вжиті ці заходи; заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; заява відказоодержувача про відмову від заповідального відказування тощо. На підставі однієї із перерахованих заяв, зареєстрованої першою, заводиться спадкова справа на ім'я померлого.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат» (із змінами, внесеними Законом України від 01.10.2008), нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь ірина [29.12.2011]

діти в дитячому будинку.мама їх померла,чи мають діти право на спадок квартири матері,якщо вони там не прописані.і хто повинен цим питанням займатись?

Ми відповідаємо:

Відповідно до частин першої та другої статті 1223 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс), право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

При цьому, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка) (частина перша статті 1241 Кодексу).

Статтею 1261 Кодексу встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною четвертою статті 1268 Кодексу, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 Кодексу.

Як зазначено у частинах другій та третій статті 242 Кодексу, опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною.

Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.

Відповідно до статті 59 Кодексу, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Частиною третьою статті 69 Кодексу передбачено, що піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Згідно зі статтею 66 Кодексу, якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Анна [27.12.2011]

чи підлягае обовязковому нотаріальному посвідченню договір застави транспортного засобу

Ми відповідаємо:

Відповідь:

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено у частині першій статті 209 цього Кодексу, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 13 Закону України від 02.10.1992 «Про заставу» (зі змінами та доповненнями), договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлювальних документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.

Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави.

Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це не є обов'язковим за законодавством України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Норми цієї статті не поширюються на право податкової застави, що регулюється податковим законодавством.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Тетяна [23.12.2011]

Чи може відмовити суд у поданні виконавчої служби, щодо тимчасового обмеження виїзду на кордон, у звязку з несплатою в розмірі 12 000 грн аліментів. Суд посилається на розяснення Верховного суду, щодо заборони в обмеженні цього права

Ми відповідаємо:

Відповідь:

Дане питання не входить до компетенції «гарячої лінії» Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Марина [23.12.2011]

Чи треба при посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки сплачувати 1 відсоток пенсійного збору?

Ми відповідаємо:

Відповідь:

Пунктом дев’ятим статті 1 Закону України від 26.06.1997 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами та доповненнями) встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном, визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з пунктом восьмим статті 2 цього Закону, об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 вказаного Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Відповідно до підпункту другого пункту другого Розділу XIX Прикінцевих положень Податкового Кодексу України, визнано таким, що втратив чинність з 1 квітня 2011 року, серед іншого, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", крім пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону, який діє до 1 січня 2013 року.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Мирослава [22.12.2011]

Чи потрібно підприємству нотаріально посвідчувати договір оренди приміщення з фізичною особою, якщо договір оренди укладений на 1 рік.

Ми відповідаємо:

Відповідь:

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс), правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 208 Кодексу встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти, серед іншого, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 Кодексу;

Як зазначено у частині першій статті 209 Кодексу, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 793 Кодексу, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

При цьому, за вимогою фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений (частина четверта статті 209 Кодексу).

Відповідь Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

Посилання на цю пару питання/вiдповiдь Микола [17.12.2011]

Всі терміни на прийняття спадку пройшли.Я хочу почати оформлення спадку,чи потрібна відмова від спадку інших спадкоємців?

Ми відповідаємо:

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 1268 Кодексу, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1269 Кодексу, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як зазначено у частині першій статті 1270 Кодексу, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 Кодексу).

Статтею 1272 Кодексу передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

При цьому, відповідно до частини другої статті 67 Закону України «Про нотаріат» (із змінами, внесеними Законом України від 01.10.2008), така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1273 Кодексу встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.

12 3 4...198